Ой ні, ви мене не зможете вигнати! Якщо я вже зареєстрований тут, то маю повне право продати свою частку

Одного дня моє життя кардинально змінилось, коли закохався у Вікторію. Наче помолодів та знову почав жити своє найкраще життя. Саме тоді я вирішив, що більше не хочу жити з дружиною, тим більше, що нічого мене не тримає, адже дітей у нас не було.

З Наталею у шлюбі я був 15 років та проживав у квартирі разом з тещею Валентиною. все було окей, але вже давно життя стало якоюсь такою сірою буденністю.. Ніякої романтики, почуттів, як колись, а ще теща вічно скаржилась на мене. От тому вважаю не дивиною те, що я полюбив іншу.

Тільки коли повідомив жінці та тещі про розлучення, вилізла одна проблемка — квартира. Вона належала Валентині Сергіївні, проте я прописаний там вже майже 10 років.Тому вважаю, що маю право на частку.

Коля почав я мову про квартиру дружина з тещею наче оскаженіли.

– Яка частка? Навіть мови бути не може — волала Валентина Сергіївна.

– Взагалі ти повинен виписатися з квартири добровільно, бо жодних прав на це житло не маєш — далі тлумачила мені Наталя.

– Е ні, я не дурний і ви мене не попрете! Бо раз я вже прописаний тут, то маю право продати свою частку, адже теж маю десь жити.

Після скандалу з тими неотесаними жінками, я вирішив звернутися до юриста. Згідно із його консультацією, проживання у квартирі, де я прописаний, надає мені право на неї.

Я вражений труднощами цієї ситуації та в розгубленості щодо подальших дій. Не хочу відмовлятися від квартири, адже після розлучення теж маю десь жити із Вікторією. Чесно мене не цікавить те, що теща отримала цю квартиру з роботи, де працювала тривалий час. Я хочу свою частку, бо впродовж 15 років я там постійно шось купував, робив, одним словом вкладав свої гроші в ту хату. Чи поділяєте ви думку моєї тещі, що мені слід виписатися?

Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.

You cannot copy content of this page