Мер селища разом з побратимами Русланом Карпенком і Іваном Зорею в цей момент роздавали місцевому населенню хліб, ліки та намагалися втішати.
Зазначається, що ніхто його не змушував іти під кулі окупантів, що він міг би як інші пересидіти в погребі. Але люди чекали на його допомогу.
– І він зробив свій вибір. Помер за громаду, помер за Гостомель, помер як герой. Вічна пам’ять і наша вдячність, – йдеться у повідомленні.