Я зараз просто не знаю, як реагувати на ситуацію, яка сталася. Вона мене дуже розчарувала.
Коли ми з Петром ще не були одружені, а просто зустрічалися, він мене одразу попередив, що його мама для нього дуже важлива. Вона виховала його сама, бо батька не було, і після того, як залишилася одна, зосередила всю свою увагу на синові, бо розуміла, що більше ніхто про нього не подбає.
Я спочатку не бачила в цьому нічого поганого. Навпаки, це показувало, що Петро добрий і уважний чоловік, і я була впевнена, що він буде чудовим батьком для наших дітей.
Врешті, ми одружилися. Його мама подарувала нам квартиру, яка дісталася їй у спадок від бабусі, тому ми дуже їй вдячні за нашу оселю. Свекруха завжди була доброю до мене і до наших дітей, і я не мала жодних нарікань на її ставлення. Вона дуже любить Петра і ставиться до нього, як до малого, постійно піклується, телефонує йому, готує його улюблені страви.
Я завжди заздрила тому, як вона дбає про сина, адже я також маю двох синів і мріяла б, щоб вони так ставилися до мене.
Але ось нещодавно трапилася ситуація, яка мене вразила. Наближався День Святого Миколая, і кілька днів тому свекруха дала мені тисячу гривень, сказавши:
– Іринко, візьми, купи щось для дітей під подушечку, нехай від бабусі буде. Я не знаю, що вони хочуть, а ти краще зрозумієш, що їм купити.
– Дякую, мамо, я так і зроблю, – відповіла я.
Потім вона додала:
– А це ще й Петрику моєму, – і передала мені ще 500 гривень. – Купи йому щось від мене.
Я дуже подякувала їй і пообіцяла, що куплю.
Дітям я придбала солодощі, молодшому – розмальовку, старшому – нові навушники. За 500 гривень я купила продукти, бо ми з чоловіком завжди допомагаємо один одному в домашніх справах.
Ранок був чудовий, ми з дітьми розглядали подарунки і пили чай. І раптом чоловік вийшов з ванни і сказав, що його мама плаче через мене.
Я була шокована, адже навіть не могла уявити, що могла зробити щось не так. Виявляється, свекруха подзвонила Петру і запитала, що я йому купила на Миколая, а він сказав, що не знає, що я зробила. Мама почала плакати, бо довго відкладала гроші з пенсії і очікувала, що я витрачу їх саме на подарунок для Петра. Петро сказав, що йому шкода маму, що я не зробила так, як вона просила. Мовляв, я могла б не брати грошей, а купити щось для сина, а не витратити їх на продукти.
Але ж я не купила нічого для себе, я просто зробила покупки для нашої родини! Як мені бути в цій ситуації? Адже я не розумію, чому свекруха так обурилася. Це нормально? Чи я, насправді, винна?