Михайло Шнайдер
Публікуємо допис в оригіналі. Орфографію та синтаксис збережено:
Про це інформує Публікація із посиланням на marik.co.ua
Друзья, вчера я окончательно убедился в том, что нам неимоверно повезло с Президентом. Ведь Владимиру Александровичу, всего лишь за ТРИ МЕСЯЦА, удалось сделать больше, чем Петру Алексеевичу за целых ПЯТЬ ЛЕТ. Зеленскому удалось добиться освобождения наших Ребят. Ему удалось стабилизировать валютный курс и укрепить Гривну. Был распущен недееспособный парламент и обновлены все ветви Власти. В Украину наконец-то начали заходить Инвестиции. Ну а самое главное заключается в том, что впервые за НЕСКОЛЬКО ЛЕТ, у нас появилась надежда на Лучшее. У нас появилась уверенность в завтрашнем Дне. Мы по-настоящему начали гордиться своей страной и своим Президентом. И это просто удивительные Ощущения. Спасибо вам Владимир Александрович. Вы действительно достойный президент, достойного Государства.
Нагадаємо
Допоки всіх 35 в’язнів Кремля не посадили у президентський літак у російському аеропорту “Внуково”, ніхто не міг сказати напевне, що обмін полоненими між Україною та Росією точно відбудеться.
“Все має статися найближчими днями. Якщо цього не станеться зараз, тоді нас загнали у погану гру”, – так на початку тижня з тривогою в голосі розповідав про обмін з РФ один високопоставлений представник влади.
Про те, що тема обміну була надсекретною і надважливою для Володимира Зеленського і влади, може свідчити той факт, що президент відмовлявся розкривати будь-які деталі обміну навіть депутатам фракції “Слуга народу”.
А вже за два дні, 7 вересня, все стало явним – Зеленський зумів домовитися з президентом Росії Володимиром Путіним про обмін 35 українців, яких РФ роками не віддавала.
Як відбувся і як проходив обмін – читайте в матеріалі “Української правди”.
З чого і коли почався обмін полоненими
Інформацію про підготовку до обміну полоненими “Українська правда” дізналася від своїх джерел в Офісі президента напередодні Дня Незалежності. Але офіційний процес стартував ще раніше.
Якщо точно – 7 серпня. Того дня, прочитавши у ранковому звіті від військових про смерть чотирьох українських солдатів, президент Зеленський зателефонував Володимиру Путіну. Він просив припинити вогонь на Донбасі.
Найбільшу увагу в повідомленні Офісу президента звернули на заяву Зеленського про необхідність термінової зустрічі в “Нормандському форматі”, а головним, як виявилось, була інша деталь переговорів – про домовленість щодо обміну полоненими.
Саме 7 серпня почався процес, який рівно через місяць закінчився поверненням в Україну українських моряків та політв’язнів.
“7 серпня 2019 року у нас відбулась розмова з президентом Росії Володимиром Путіним. Ми домовились про перший етап розблокування нашого діалогу і перший етап припинення війни – повернення наших військових, наших моряків. Ми домовились створити робочі групи, і їх створили”, – розповів 7 серпня на літовищі Зеленський журналістам.
З української сторони керував цією групою помічник президента Андрій Єрмак. До групи входила і омбудсмен Людмила Денісова, яка кілька разів їздила до Росії і на поруки якої Росія звільнила українських моряків.
Заступник голови ОПУ Кирило Тимошенко займався логістикою процесу передачі та її узгодженням з Кремлем.
Але основну роботу зробили Зеленський і Путін, які погодили ключові позиції і списки. Робочі групи займалися реалізацією досягнутих домовленостей.
Точний склад робочих груп з обох боків наразі невідомий. Як пояснюють в ОПУ, є домовленість з росіянами тримати це в таємниці, щоб групи змогли ефективно працювати надалі.
Як стало відомо УП, спершу під час перемовин мова йшла виключно про українських моряків. Однак ближче до Дня Незалежності співрозмовники УП повідомили, що завдяки домовленостям із російською стороною до України зможуть повернутися не тільки захоплені в Керченській протоці моряки.
Наприкінці серпня до цього переліку додалися прізвища журналіста Романа Сущенка, режисера Олега Сенцова, громадських активістів Миколи Карпюка та Володимира Балуха, Олександра Кольченка.
Ініціатива щодо звільнення в’язнів Кремля належала Зеленському. “Він дуже хотів витягти зокрема Сенцова, який провів у полоні вже п’ять років”, – розповідає співрозмовник “Української правди” в ОП.
Ці прізвища українська сторона озвучила після того, як під час переговорів Путін попросив Зеленського про звільнення головного редактора РІА Новини Кирила Вишинського.
За даними УП, обміняти Сенцова, Кольченка та інших Путін погодився після того, як Київ пообіцяв віддати Вишинського.