Історію Ганни та Валери я знаю не з чуток, розгорталася вона у мене на очах. Почалося все з банального знайомства у парку. Валері дівчина не те щоб запала в душу, але чимось сподобалася і номер телефону нової знайомої про всяк випадок записав.
Після краху чергових стосунків Валерій вирішив дівчині зателефонувати та запросити на побачення. Зустріч пройшла добре, хоча нічого особливого кавалер і не планував – прогулянка у тому самому парку та морозиво, але й Аня виявилася дівчиною скромною та більшого не просила. Так і почалися їхні стосунки.
Аня виявилася дівчиною скромною, але веселою, із захопленням слухала Валерині історії, сама любила розповідати про бабусю та старого бульдога Данке. Валері з дівчиною було легко, хоча від його колишніх вона й відрізнялася – ті здебільшого були красуні з більшими вимогами.
Відносини складалися непогано, якби не один нюанс – не хотів Валера Аню зі своєю компанією знайомити, все відкладав та відмовлявся. Сам до Ганни в гості заходив, познайомився з її бабусею, батьків дівчини давно не стало, від вечері не відмовлявся і на ніч частенько залишався.
Коли друзі допитувалися Валеру про його нове кохання, він став відмовлятися, ніби все несерйозно в них, не дотягує дівчина до його рівня. Така позиція особливо забавляла колишню Валери, дочку забезпечених батьків і писану красуню Наташу, яка не втрачала нагоди покепкувати з навіть незнайомої їй Ганни.
Через час нова дівчина стала Валері тягарем. Хоч Аня і намагалася все для нього робити, але чоловіка це тільки злило – він мріяв про королеву краси, а поряд була проста дівчина, хоч і дуже гарна. Через час від нього була пропозиція розлучитися. Пом’якшувати Ані удар коханий не став, так і сказав, що не потрібна йому сіра мишка з парою зайвих кілограм, не його це рівень, таку й друзям не покажеш, соромно.
Чимало сліз пролила Аня через жорстокість колишнього залицяльника, знайшовши втіху тільки у своїй роботі медсестрою. А за десяток років доля підкинула їм ще одну несподівану зустріч. Аня йшла через парк із чоловіком та маленькою дитиною, коли дорогу їм перегородив пошарпаний чоловік із явними слідами давнього пияцтва, попросивши допомогти грошима на похмілля. Анін чоловік жебрака прогнав, а сама жінка, за пошарпаними роками рисами обличчя так і не впізнала Валеру, що колись так боляче її образив.