В інтернеті можна нерідко наштовхнутися на думку про те, що якби не Ленд-ліз, зокрема танки, поставлені по ньому, то війна для Радянського Союзу закінчилася б ще в 1941 році. І саме так і є – об’єми допомоги, яку надавав Західний світ для СРСР в ті роки важко переоцінити. Промисловості Великої Британії та США випереджали в розвитку промисловість СРСР на десятки років. Тому сміливо можна стверджувати, що Ленд-ліз був одним з основних факторів, які завадили Третьому Рейху завоювати території всього СРСР.
1 жовтня 1941 року Союзники і СРСР остаточно домовилися про включення СРСР в програму Ленд-лізу. Перші постачання повинні були виконуватися коштом Великобританії. Однак, перші танки, надіслані в СРСР з Великобританії, поставлялися за договором, укладеним до включення Радянського Союзу в американську програму військової допомоги, а тому оплачувалися окремо. На момент вересня 1941 року радянські військові вже були знайомі з характеристиками британських машин.
Англія була готова надати легкі танки Mk.VII «Тетрарх», піхотні танки Mk.II «Матільда» і Mk.III «Валентайн», а також крейсерські танки Mk.I, Mk.II, і Mk.III. Були ще важкі танки Mk.IV «Черчілль», проте їх поставляти англійці відразу відмовилися. Машина була абсолютно новою розробкою і військові Великобританії боялися, що танк відразу ж потрапить в руки нацистів. І правильно вчинили.
Крейсерські танки британців радянським військовим не сподобалися, за своїми характеристиками вони були трошки гірше радянських БТ-7. Залишилися «Тетрарх», «Матільди» і «Валентайни». Їх і вирішили відправити в якості допомоги.
30 вересня 1941 року почалася битва за Москву. Закінчиться ця операція тільки 20 квітня 1942 року. Перші машини прибули в Радянський Союз на самому початку листопада 1941 року. Це було 437 танків: 20 «Тетрарх», 247 «Валентайнів» і 170 «Матільд». У листопаді 1941 року з Великобританії відправили ще 187 машин, в грудні 1941 – наступні 250.
Спочатку СРСР і Союзники домовлялися про постачання 500 танків на місяць, однак досягти потрібних обсягів по низці причин так і не змогли. Всього за перший цикл допомоги в СРСР було перевезено 877 британських танків, в основному «Валентайнів» і «Матільд». За всі роки війни британці поставлять в СРСР понад 4 тисячі таких машин. Перші американські танки стали прибувати в СРСР в кінці 1941 року. «Шерманів» в цілому в Союз прибуде трохи менше 4 тисяч.
Вивантажували британські танки в Архангельську. При цьому не потрібно думати, що машини відразу ж відправлялися на фронт. Спочатку витрачалося кілька дорогоцінних тижнів на розвантаження, перевірку, підготовку танків до експлуатації, а найголовніше – потрібно було підготувати екіпажі для роботи на імпортній техніці. 146-та танкова бригада була першою, що отримала союзні танки. 137-ий і 139-ий танкові батальйони отримали по 21 «Валентайн» з числа перших «розпакованих». Вперше в бій танки британців вступили 21 листопада в районі Істри. Стан на фронті був важким.
Серйозних скарг на імпортні танки у радянських танкістів не було. Хвалили британські «Валентайни» за тихе пересування і економію пального, легкий старт навіть в морози і безвідмовну роботу головної гармати. На момент кінця 1941 у «Валентайнів» була непогана, нехай і не невразлива броня. Серед мінусів «Валентайна» були: не висока швидкість, малий запас ходу, недостатньо сильний двигун, ненадійний кулемет і малий боєзапас, а також за відсутність осколково-фугасних снарядів. Не кращим чином «Валентайни» і «Матільди» вели себе в снігу, хоча і не настільки погано, як це часто намагаються зобразити. При цьому британські танки краще їздили по снігу і льоду, ніж який-небудь Т-60, але помітно гірше, ніж Т-34 або КВ-1. Специфіка театру бойових дій все-таки давала про себе знати.
До кінця року під Москвою з’явилися ще 138, 170 і 171-ий танкові батальйони укомплектовані, в тому числі машинами Союзників. У них було по 12 «Матільд», 9 «Валентайнів» і 10 радянських Т-60. При цьому в 170 і 171-у екіпажі «Валентайнів» не мали підготовки для роботи на британських танків, 10-денний курс пройшли тільки екіпажі «Матільд». Пов’язано це було з поспіхом при формуванні підрозділів через важкий стан на фронті. У результаті по кілька «Валентайнів» механіки зіпсували ще до першого бойового зіткнення, і вони на час вибули з ладу підрозділів. Введення в дію і відправка на фронт усіх перших британських танків в СРСР зайняла 1-2 місяці.
Взимку 1941-1942 року британських машин на фронті було не багато. Проте, британські танки стали великою допомогою для СРСР у боротьбі з Третім Рейхом, часто стаючи кращою альтернативою машинам типу Т-60. Незважаючи на всю свою неоднозначність, британські машини все-таки значно допомогли. Куди більшу роль британські танки зіграють в прийдешніх операціях, в першу чергу під час Битви за Кавказ. Американські «Шермани» і взагалі виявляться куди більш цінним вантажем для СРСР, ніж «Матільди» і «Валентайни». Але це вже зовсім інша історія.