Для організації шкілки вибираємо ділянку на рівному місці, вкрай бажано, щоб вона була захищена від північних вітрів, наприклад, якоюсь будовою, живоплотом або густими садовими посадками. Якщо для дорослого виноградника південний схил – однозначно благо – тут все не так просто – в спеку на південному схилі можуть бути вкрай високі температури, при яких слабенька молода коренева система може не впоратися з екстремальними умовами, їй просто не вистачить сил добути рослині вологу і поживні речовини в достатній кількості. Тому місце під шкілку має бути рівне, добре освітлене.
Рекомендується попередня глибока осіння оранка ділянки під шкілку. Навесні ж, безпосередньо перед посадкою (не слід робити цього заздалегідь, щоб уникнути втрати вологи) саджанців, землю слід ретельно розпушити.
До посадки живців слід приступати не раніше, ніж грунт на глибині 20-30 см прогріється до 10-12 градусів (перевищить біологічний нуль для винограду, при якому активізуються всі його життєві процеси).
Садити слід рядами з півночі на південь, але якщо шкілку все ж доводиться садити на південному схилі, то ряди слід робити із заходу на схід.
Живці слід садити на глибину 20-25 см під нахилом. При цьому ряди слід робити на відстані 1-1,5 метра один від одного. У ряді рослини слід висаджувати на відстані 10-15 см одна від одної. Якщо ж восени не планується викопування саджанців, то відстань слід збільшити до 20 см. При посадці можна користуватися шаблоном у вигляді грабель, який робить за один прийом кілька дірок для посадки живців. У ці поглиблення слід налити води і застромити живці, а потім прим’яти бруньку навколо держака.
Для того, щоб загальмувати зростання бруньок, над верхнім кінцем держака насипають горбок заввишки 4-5 см. Він захистить бруньки від висихання, поки коренева система черешка не розвинеться до потрібної сили.
Буває, що в шкілки висаджуються живці із заздалегідь пророщеними корінцями. Тоді доцільніше робити не поглиблення в грунті під живці (при посадці в них корінці обламаються), а траншейку, в яку так само похило встановлюються живці і засипаються землею. Всі інші процедури – як описано раніше.
Не забувайте підписувати живці, ні в якому разі не покладайтеся на свою пам’ять, особливо при великій кількості посадкового матеріалу.
Не забувайте утримувати грунт у вологому стані, але не перелийте. У відкритому грунті загибель живців від перезволоження зустрічається рідше, ніж при укоріненні в квартирі в стаканчиках, але теж зустрічається.
Часто виноградарі при вирощуванні шкілки вдаються до укриття грунту чорною поліетиленовою плівкою або чорним спанбондом. Ці прийоми допомагають краще прогріти грунт, утримують вологу.
Після того, як чубук почав зростати і Ви впевнені в тому, що на всіх рослинах в ряду утворилися достатні корінці, Ви можете підгодувати шкілку азотним добривом в слабкій концентрації (пам’ятаєте про те, що молоді корінці ще дуже чутливі до подібних речей). Ближче до липня підгодуйте комбінованим добривом. І протягом усього літа стежте за вологістю ґрунту, виключивши як пересихання, так і перелив.
У перший рік молодим саджанцям не знадобиться шпалера, але буде не зайвою для потужних кущів поставити кілки.