Уже понад чотири тисячі років людство віддає належне смаку і поживності моркви. Морква перевершує багато овочів за вмістом вітамінів і інших, корисних для організму речовин. За змістом каротину (провітаміну А) морква поступається тільки солодкому перцю. У ній є також вітаміни В1, В2, С, РР, К, фолієва кислота, ефірні масла, солі кальцію, фосфор, йод, залізо.
Перед посівом, необхідно звертати увагу на чистосортність насіння, їх високу схожість і гарну енергію проростання. Насіння моркви містить ефірні масла, які перешкоджають швидкому доступу вологи до зародка і затримують проростання. Тому насіння моркви перед посівом готують одним із таких способів: замочування у воді або поживному розчині до набрякання або барботування. Підготовлене такими способами насіння забезпечує швидкі сходи, на 8-10-й день, а непідготовлене – на 18-20-й день і пізніше. Але все-таки краще закупити якісне насіння, яке вже має поживну оболонку. Таке насіння легко висівати і при цьому зменшується норма висіву.
Морква – культура, вимоглива до родючості ґрунту. Високі врожаї моркви можна отримати на легких і середніх суглинкових ґрунтах з нейтральною реакцією ґрунтового середовища, чистих від бур’янів і хорошим дренажем. Свіжий гній під посіви не вносять, краще вносити перегній або компости. Кращі попередники – картопля, томати, капуста, зелені і бобові культури.
Як і всі овочеві культури, морква – світлолюбна культура, в тіні коренеплоди виходять короткими (до 3-5 см) і урожай знижується в 2-3 рази. Надлишок вологи в ґрунті викликає захворювання коренів моркви. На щільних, погано окультурених ґрунтах коренеплоди утворюють потворну форму, розгалужуються, врожай і якість знижується.
Терміни посіву мають вирішальний вплив на врожай моркви. Повільно проростаюче насіння вимагає значного зволоження ґрунту, тому сіють якомога раніше, поки в ґрунті є достатня кількість весняної вологи. При запізненні з посівом насіння потрапляє в сухий грунт, тому в результаті з’являються рідкісні, слабкі сходи, а іноді насіння і зовсім не дає сходів.
Сіють насіння рядком з рідким розміщенням насінин, щоб не загущувати посіви і по можливості уникнути проріджування. Висівають з розрахунку 0,5 г насіння на м2 на глибину: суглинкових ґрунтах – 1-1,5 см, піщаних і торфових ґрунтах – 1,5 см. Ґрунт повинен бути досить вологим. При сприятливих умовах сходи з’являються на 8-12-й день, а в холодну або посушливу погоду – на 15-25-й день. Це створює труднощі у боротьбі з бур’янами, насіння яких проростає швидше.
Проріджування сходів не тільки трудомістка операція, але вона і несприятливо позначається на рості і розвитку рослин. Якщо проріджування все-таки потрібно робити, то перше роблять у фазі 1-2-х справжніх листків і залишають добре розвинені рослини на відстані 2-3 см один від одного, а вторинне проріджування роблять через 15-20 днів, залишаючи відстань між рослинами 4-6 см. Ґрунт після проріджування розпушують і поливають. Вирвані рослини прибирають з грядки, щоб не привертати морквяних мух.
Подальший догляд за рослинами полягає в розпушуванні ґрунту, знищенні бур’янів, підживленні добривами і поливі. Морква – посухостійка рослина, однак високий урожай можна отримати лише за достатнього зволоження кореневого шару ґрунту. Але і надлишок вологи призводить до розтріскування коренеплодів. На початку вегетації використовують азотні добрива, в друге підживлення – фосфорно-калійні.