В дитинстві я так раділа, що маю гарну сім’ю. Ми були такі щасливі, принаймні я так думала. А тоді, коли мені виповнилося 12 років, раптом одного дня мама вигнала тата. Він чемно пішов, хоча й квартира йому належала.
– Мамо, а чого ти тата вигнала?
– Виростеш – зрозумієш!
Скажу відверто, я так цього й не зрозуміла. Мабуть, ненька просто вирішила, що варта кращого. Адже батько був старший за неї на 12 років, вона ж хотіла молодого. Та для мене розлучення батьків стало найбільшою трагедією. Мама зайнялась особистим життям і зовсім про мене забула.
Згадую, як самотньо мені тоді було. Дома навіть сидіти не хотілося. Тоді й потоваришувала з дівчиною, котра приходила у наш двір. Її звали Лола. Якось вона запросила мене до себе в гості, я відразу пішла. Ви не уявляєте, як я здивувалась, потрапивши в її дім. Там в одному будинку жили її батьки, бабуся з дідусем і шестеро дітей. Інші люди б сказали, що це жахливо, але в їхньому домі панувала така тепла атмосфера.
Коли мама дізналася, що я дружу з Лолою страшенно розізлилась.
– Ще з такими ти не водилась! Сором який!
– Якими? Вона дуже хороша!
– Це ж роми! Подивись, чи в тебе всі прикраси на місці?
Ви уявляєте, до цього я навіть не задумувалась про національність подруги і її рідних. Та саме через маму відштовхнула єдину близьку мені людину. А тоді в мами з’явився друг. Його звали Юра. І щойно він до нас переїхав, почав до мене чіплятися. Я вдавала, що нічого не помічаю і не розумію. Та якось він перетнув межу. Мені було вже 16 років. В сльозах я прибігла до мами. Та її реакція була жахлива.
– Вирішила мого чоловіка спокусити? Чого перед ним в коротких шортах бігаєш? Сама його провокуєш!
Я плакала. А мама й далі кричала на мене. А наступного дня сказала, що я маю поїхати геть, адже я руйную її життя. В сльозах я побігла до Лоли. Я не спілкувалась із нею майже рік. Думала, що вона мене вижене. Та подруга міцно мене обійняла.
– Можеш жити з нами, батьки не будуть проти!
Три місяці я жила в подруги, а тоді вступила до технікуму на навчання і переїхала в гуртожиток. Згодом влаштувалась на роботу. І відтоді з мамою я взагалі не спілкувалась. Натомість знайшла тата, котрий допоміг мені купити квартиру.
І ось якось нещодавно мені подзвонили:
– Ваша мама дуже хвора.
– То нехай Юрій її доглядає.
– А хто це такий?
Я приїхала до лікарні. Мама перенесла дуже важку форму коронавірусу. Через це в неї відмовляють нирки.
– Ваша мама не може жити сама, її треба доглядати!