Я дивилася на чоловіка широко розплющеними очима. Мені важко було повірити, що він мені таке говорить після всього, що було між нами, після 6 місяців ідеального шлюбу! Мені хотілося грюкнути дверима і піти, щоб більше ніколи його не бачити, проте я пом’якшала, і ми знайшли компроміс. Просто мені було зрозуміло, що з себе представляє його мати. Слава Богу, він не пішов на поводу у мами і вчинив, як доросла людина. Ми вирішили разом залишитися вдома та готуватися до приїзду свекрухи.
Наша історія з Матвієм розпочалася ще рік тому. Ми познайомилися на відпочинку в, після чого почали зустрічатись. Пізніше виявилося, що ми ще й з одного міста. Матвій на той момент вже мав власну квартиру, він працював інженером і добре заробляв. У мене теж не було особливих труднощів – я закінчила інститут і працювала секретарем у великій компанії.
Загалом, ми з чоловіком спочатку підходили один одному і за статусом, і за інтелектом, і за спільними інтересами, тільки одна перешкода у наших стосунків все ж таки була – між нами постійно стояла його мама. Якось, коли ми зрозуміли, що наші стосунки серйозні, Матвій вирішив познайомити мене з батьками.
Коли я прийшла в будинок майбутнього чоловіка, його батько майже не виходив з кімнати. Мабуть, до його думки в сім’ї особливо ніхто не прислухався, або він просто не людина. А ось мама того дня вийшла мене зустрічати просто “з розкритими обіймами”. Чомусь Ельвіра Григорівна вважає, що молода жінка взагалі не повинна користуватися косметикою, зобов’язана ходити виключно у штанах та робити стрижку, як чоловік. На її думку, злегка здобути або потримати за руку свого молодого чоловіка – це верх вульгарності, а надіти прикраси на зустріч із майбутньою свекрухою – ще гірше.
Таким чином, першого ж дня наше знайомство з його мамою не увінчалося успіхом. І я вирішила, що більше ніколи не зустрічатимуся з цією жінкою. Та й вона була про мене такої ж думки. На щастя, це ніяк не позначилося на наших стосунках із Матвієм. Ми були задоволені один з одним і незабаром одружилися, після чого прожили щасливі півроку в його квартирі. Кожен займався своїми справами, ми чудово ладнали, не сварилися і навіть подумували завести дитину.
Свекруха всі ці 6 місяців не дзвонила Матвієві, бо була на нього в страшній образі за це весілля. Але одного чудового дня пролунав телефонний дзвінок. На наш загальний подив, це була Ельвіра Григорівна. Поговоривши з батьком, мій чоловік підійшов до мене і сказав:
— Ти розумієш, тут таке діло. Мати ніби хоче з нами помиритися, налагодити стосунки. Каже, що забула усі минулі образи та скандали, збирається приїхати до нас післязавтра у гості на кілька днів. Але я чудово знаю її характер і розумію, що ти не зазнаєш цих витівок. Можливо, тобі краще теж на кілька днів поїхати кудись відпочити – можливо до мами чи до друзів?
— Я вухам не вірила, як почула від чоловіка ці слова. Як мій власний чоловік, з яким ми жили душа в душу, міг запропонувати мені, своїй дружині, поїхати із спільного будинку і бути невідомо де кілька днів?
— З тобою все гаразд? – випалила я. А може, ти заради своєї мами взагалі розлучишся зі мною? А що, їй же може бути неприємна моя присутність у твоєму житті!
— Я зовсім не те хотів сказати! – заспокоював мене Матвій. – Просто не хочу, щоб ти терпіла стрес і вислуховувала гидоти, якщо мама раптом почне їх говорити.
— Але ж вона хоче помиритися, за твоїми словами? – невдоволено запитала я.
— Так, вона хоче помиритися. Ну ти ж розумієш, що її бажання та реальні справи не завжди збігаються. Вона може не стриматися і повестися якось некрасиво. Я не казав тобі, що до знайомства з тобою вона відштовхнул трьох моїх дівчат? Тому я проти вашої зустрічі, але не пустити власну матір я теж не маю права.
— Я заспокоїлася і вирішила запропонувати вихід
— Добре, я погарячкувала, вибач. – Я обійняла чоловіка. – Давай влаштуємо їй добрий прийом. Я приготую смачної їжі, куплю торт та фруктів, поспілкуюсь з нею. Можливо, вона зрозуміє, що ми можемо ладити між собою. Я не хочу сварити тебе з батьками. А може, справді твоя мама права, настав час миритися.
— Тоді було ухвалено рішення про те, що ми готуємось до зустрічі Ельвіри Григорівни. Я з раннього ранку не відходила від плити, запікала курку, наготувала різних салатів, заварила чай із жасмином. Загалом старалася як справжня господиня. Я намагалася виглядати так, щоб сподобатися свекрусі – одягла сувору сукню без вирізу та із закритими рукавами, зробила найменший макіяж. Мені хотілося, щоб свекруха перестала недолюблювати мене через нібито химерного зовнішнього вигляду.
Подруги часто радили мені не намагатися потрапити до свекрухи, бо такій стервозній жінці сподобатися просто неможливо. Сварки та скандали у неї в крові. Але все-таки я оптиміст і завжди сподіваюся на краще, тому вирішила спробувати. І ось продзвенів дверний дзвінок, і Матвій відчинив двері.
— Здрастуйте Ельвіра Григорівна! Як поживаєте? Я дуже рада вас бачити! – чемно сказала я.
— Зі мною навіть ніхто не привітався.
— Я думала, ти виженеш її до мого приїзду – Сказала свекруха моєму чоловікові
— Та ти що, мам… – злякався Матвій. Ми ж хотіли якнайкраще. Наталя дуже старалася, смачний обід тобі приготувала. Вона тебе дуже поважає і не хоче більше жодних скандалів. Адже ти сама пропонувала помиритися, мам!
— Так? Ну добре. Подивимося, що вона тут приготувала! Хіба вона взагалі колись підходила до плити? – гидливо відповіла свекруха.
— А нічого, що я також тут стою? – обурено запитала я.
— Чесно, я намагалася максимально бути ввічливою та об’єктивною, але коли з порога відкрито грубять, жодна людина не може спокійно до цього ставитися. Адже вона намагалася образити мене, навіть не привіталася, і все це почалося буквально з перших хвилин.
Будь ласка, проходьте Ельвіра Григорівна, – продовжила я максимально спокійним та стриманим тоном. – Спробуйте закуски, м’ясо, оселедець під шубою. Потім я принесу солодке з чаєм. Будьте як вдома.
— Постав мені стілець поруч із собою. – сердито сказала Ельвіра Матвію. – Я не хочу сидіти з цією жінкою. у якої нігті, як лопати. Ну можна ж було їх акуратніше підстригти! Як можна з’являтися з моїм сином поруч із інтелігентним хлопчиком і робити такий манікюр? Матвію, ти казав, що вона секретарка? А ти не знаєш, чим секретарки займаються в обідню пору зі своїми начальниками, за що вони отримують гроші?
Почувши ці слова, Матвій не на жарт розлютився.
— Мамо, не треба так говорити про мою дружину! Ти ж ображаєш і мене! Наталя порядна жінка, і вона ніколи не давала мені приводу для недовіри, а її начальник, між іншим, теж жінка.
— Ну, значить, там є хтось інший. – прошипіла свекруха. – Я все одно не вірю, що дівчина з такою фігурою та такими нігтями може зберігати тобі вірність. Це вона спеціально одягла скромну сукню, бо знала, що я приїжджаю. Але насправді я знаю, що вона в тебе ходить у міні.
— Так, я намагаюся одягатися красиво, жіночно та стильно, бо я ціную в людях красу та витонченість. Мені б не хотілося у 25 років виглядати на всі 55. І це не має нічого спільного з великою кількістю чоловіків. Я люблю вашого сина і живу тільки з ним, ні про кого іншого не думаю, а на роботі маю порядний колектив. І навіть якщо там є чоловіки, вони всі одружені. – Помітила я.
Матвій спробував якось розрядити обстановку.
— Гаразд, мам, припини говорити дурниці, я не хочу обговорювати Наташину роботу, – сказав він. – Давай краще поговоримо про твої справи. Як здоров’я у тата? Чим ви займаєтесь?
— Я читаю художню літературу та записую нові рецепти приготування страв. – З гордо піднятою головою і чекаючи моєї реакції заявила свекруха. – Ось, наприклад, хіба це оселедець під шубою? – І вона показала пальцем на салатницю.
— Ти подивися, якими шарами у неї лежать овочі! Вона ніби цемент укладала на будівництві! Все має бути порізано акуратно! А де тут кріп для прикраси чи якась інша зелень? Його взагалі нема! Це ж як мінімум негарно!
— Мамо, ну ти навіть не спробувала. – обурився Матвій.
— Як можна куштувати те, на що навіть і дивитися неприємно? Ось я готую справжній оселедець під шубою, за прабабусиним рецептом. А твоя дружина, напевно, рецепт прочитала в інтернеті. Адже вона не зможе самостійно придумати щось оригінальне! – З цими словами Ельвіра схопила салатницю і жбурнула її прямо на підлогу.
— Я зблідла – мене ще ніколи в житті так не ображали. Адже я старалася і готувалася саме до приїзду свекрухи, хотіла, щоб усе було максимально смачним. Я дійсно виписувала рецепти з інтернету, хоча у звичайному житті у мене рідко буває час на приготування оригінальних страв. Але заради неї я встала о 6 годині ранку і намагалася приготувати чудовий стіл.
Замість хоча б з ввічливості спробувати сказати спасибі, ця дама просто розбила мій посуд і забруднила мою підлогу, дуже принизивши мене.
— А тепер, Ельвіро Григорівно, – холодно заявила я своїй свекрусі, – ви візьмете швабру і ганчірку, приберете тут все, вимиєте підлогу, оскільки я не зобов’язана прибирати його після ваших витівок. Ви зіпсували мені вихідний день, можливо зіпсували стосунки з чоловіком, адже я не дозволю йому більше спілкуватися з вами. І ви остаточно впали у моїх очах. Я намагалася приготувати смачний обід заради вас. Ви могли б хоч із ввічливості вдати, що вам подобається. Ви навіть нічого не спробували і повелися вкрай огидно і принизливо. Зараз ви все приберете, підете звідси, забудете назавжди цю адресу та телефон Матвія.
— Ось ще не вистачало! – відповіла жінка, намагаючись спародувати мій тон та розмахуючи руками. – Я що тобі тут, прибиральниця? Якщо така багата, наймай слугу, нехай вона тобі прибирає. Та й взагалі, чому ти оселилася у квартирі у мого Матюшеньки? Ти не можеш заробити сама собі на квартиру чи твій бос, на якого ти працюєш секретаркою, не підкидає тобі гроші за додаткову роботу?
— У мене більше не було сил спокійно стояти. Я просто взяла цю жінку за руку, вивела її в коридор і сказала, що приберу все сама, аби тільки не бачити більше її обличчя. Я відчинила двері і випроводила її в буквальному значенні геть.
Розуміючи, що Матвій може мене образити, все-таки це його мати, я запропонувала йому зробити вибір.
— Матвію, – сказала я, – я дуже люблю тебе, і мені не хотілося б з тобою розлучатися. Але такого приниження я ні від кого в житті не чула. Ти сам бачив все на власні очі. Думаю, що ти не захищатимеш свою маму і не виправдовуватимеш її вчинок. Я нічого поганого їй не зробила жодного разу, не нахамила. Жодної вульгарності з мого боку ніколи не було, і навіть якби вона була, це не її справа. У нас своя сім’я, і я не проти того, щоб батьки відвідували нас, якби вони нормально поводилися. Ось моя мати може приїхати, але вона ніколи собі нічого подібного не дозволяє. І до тебе вона ставиться, як до рідного сина. – У цей момент мені було так прикро, що я була готова заплакати.
— Так я знаю. – промовив Матвій.
— Якби твоя поводилася так само, я була б тільки рада їй. Ти бачиш, я намагалася помиритися, але вона переходить усі межі. Не знаю, що за комплекси у твоєї матері, але поводиться вона не зовсім адекватно. Тому я прошу тебе більше ніколи не говорити про неї і, тим більше, не запрошувати її сюди. Якщо хочеш спілкуватися з нею, приїжджай до батьків сам або говори з нею по телефону, коли мене немає поряд, бо я чую всі образи, які вона вигукує у слухавку. Можеш, звичайно, зараз побігти за мамою та визнати, що я погана дружина. Але, в цьому випадку, у нас з тобою, на жаль, нічого не вийде.
— Ти чудова дружина, – сказав Матвій, взявши мене за руку. – Ти прекрасна господиня, дуже красива жінка і гідно поводишся. Все, що наговорила мама про твою роботу, я вважаю цілковитим маренням. Ти гарна та дотепна, просто вмієш за себе постояти. Вона моя мати, тому не можу її ненавидіти, але погоджуватися з нею у цьому питанні теж не збираюся. Вона робить неправильно. Я не хочу, щоб вона розвалила мою сім’ю. Можливо, колись я і подзвоню їй, щоб привітати зі святом, але зараз я сам не бажаю спілкуватися з нею. І справа не в тому, що ти налаштовуєш мене проти мами, просто мене шокувала її поведінка. У мене просто не вистачило духу вигнати її, оскільки я син і мене вчили поважати старших, але коли це зробила ти, якщо чесно, я зрадів.
Після цього ми з чоловіком продовжили жити душа в душу. Зараз ми чекаємо на дитину, а бабуся Ельвіра навряд чи колись побачить своїх онуків, оскільки син тепер остерігається рідної матері.